Звернення до незнайом**

 

Пробечте, останні дні заставили збитись зі свого статусу. Самотність в інтернеті — ілюзорна. Я ніколи не вела нічого схожого й правильно робила. На веб-сторінці ти наче напівздохлий вовк серед безкрайого поля, а всі довкола — різного роду дикі пташки… Одні просто пролітають і не бачать, інші — клюють, треті — не звертають увагу, четверті гадять, п’яті, десяті, тридцяті… і НІХТО не хоче подарувати передсмертного спокою, що так бажаний тварині…

Мені, покусаній Амурами, хотілося писати знову про свою гіркоту… хотілось писати багато… але ти підслуховуєш, ти ПСУЄШ мої бажання.

Від сьогодні забуваю м’якість. Від сьогодні продовжуватиму писати ТІЛЬКИ в стилі затятого лінгвіста.
п.с. Шкода. Я хотіла по-іншому(

Звернення до незнайом**: 5 комментариев

  1. Звучить загадково, тим паче в контексті того, що видалені замітки мали мої коменти. Чи не про мою пташку. пробачте, йдеться ?…

  2. про Вашу, звісно…

    Розкажіть, як натрапили на блог… і кілька тез про себе… будь ласка… мені просто цікаво)

  3. Не зрозумів ?…

    PS.До речі, Ви недомодерували опції захисту від небажаних коментів…. Це у налаштуваннях.

  4. забудьте)

    я нічого й не планувала налаштовувати… сподівалась, що ніхто не читатиме(

  5. Ну він же доступний для читання, — то як мож на таке сподіватись?

    Друга справа, якщо Ви хочете аби Вам ніхто не капав на мозгі і не писав коменти, — то кажіть або модеруйте. Без проблєм. )

Обсуждение закрыто.